Кокаин Колумбийский COCAIN Перу Лыткарино

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Чего я только не делал, чтобы сдать этот чертов ЕГЭ! Жизнь, знай своего наркомана-комика! Вот и я был на взводе, когда решил купить закладки и отправиться на подготовку к экзамену. Понимаешь, когда ты на взводе, все бодрящи и шримпы вокруг кажутся зельем, готовым помочь от скуки и депрессии. Что ж, я пошел на своего поставщика, чтобы закупиться закладками перед самым экзаменом. Попперс, самокрутка и настроение на максимуме – вот моя заветная формула успеха. Все было задумано так круто, что мне даже удалось спрятать шпаргалку в заднице. Да, да, ты правильно понял, братишка, в заднице. Сидел я в своей комнате, куда никто не заглядывал, и готовился к экзамену, разглядывая свои закладки. У меня был целый арсенал: кокаином, наркотиком, который как самокрутка вращал мою жизнь вокруг своей пятки. Я чувствовал, что я настолько крут, что могу писать эссе на тему "Как я стал наркоманом и сдал ЕГЭ". И вот настал день экзамена. Я пришел в школу с уверенностью на лице и зельем внутри. Мои шримпы уже не были простыми ракообразными существами, они стали настоящими героями моего пути к успеху. Зал был полон, все были на взводе. Я взял свое место и начал прятать шпаргалку в заднице. Такая штука – секретное оружие каждого наркомана-студента. "Кто-то на видеоиграх весь год сидит, а я шпаргалку в задницу запихиваю", – подумал я, наслаждаясь моментом. И вот, пришло время писать. Мне нужно было сфокусироваться, ведь я знал, что моя шпаргалка должна была быть не только в заднице, но и в моей голове. Я вспомнил все бодрящи моменты моей жизни, чтобы быть настолько ясным и точным, как сам попперс. Я начал отвечать на вопросы, и каждый раз, когда мне казалось, что знаний не хватает, я ненавязчиво дергался на своей пятке, ощущая поддержку своих закладок. Они были моими ближайшими друзьями, невидимыми героями, которые помогали мне в этом испытании. Время летело, а я продолжал сдавать экзамен с непрерывным бодрствованием. Строго говоря, я был на взводе уже долгое время. Но шримпы по-прежнему мотивировали меня и поддерживали самокрутку моей настойчивости. В конце экзамена, когда все закончилось, я вышел из зала и почувствовал настоящее облегчение. Все эти месяцы подготовки, все закладки, все на взводе – они окупились. Я сдал ЕГЭ! Хочешь знать, какая была моя оценка? Секрет! Важно то, что я почувствовал себя победителем. Я понял, что наркоман может стать комиком и сдать ЕГЭ, особенно если он знает, как использовать все свои закладки и быть на взводе. Так что, если ты такой же наркоман-комик, как и я, не бойся пробовать новые вещи, пускай и шокирующие. Ведь кто-то должен разнообразить этот скучный мир подготовки к экзаменам. Живи ярко, дергайся на пятке и не забывай о своих закладках – они точно помогут тебе сдать экзамен!

И помни, братишка, всегда будь на взводе!